З центру Одеси до центру Гельсінкі
Світлана Грейцер поїхала з Одеси ще в березні разом з 11-річним сином, дочкою-студенткою та трьома котами. Її старенька Пежо-107 витримала 3200 км та 6 днів дороги.
– Я була вражена людською добротою та підтримкою, - згадує Світлана.
Родину годували безкоштовно у кафе в Румунії, запросили на нічліг в Угорщині, а в Фінляндії знайшлося житло.
Перші кілька днів вони жили у брата Світлани - він працює на будівництві в Гельсінкі і живе у спільній для всіх робітників квартирі. Та за кілька днів на фейсбуці один з волонтерів запропонував Світлані та її дітям оселитися в його невеликій порожній квартирі - у районі Камппі, в центрі міста.
Затишна квартира з балконом і власною сауною їх просто зачарувала. Місце нагадувало про дім.
– В Одесі ми теж жили в центрі. Мені подобається, що навколо так багато людей, метушня, динаміка, - розказує Світлана в інтерв'ю Новинам Yle.
Та коли Світлана спробувала залишити машину десь на Камппі, її шокували суворі правила парковки, ціни на неї та суми штрафів - в Одесі парковка була не такою впорядкованою, та й вартувала символічно.
“Для мене це великі гроші”
Господар квартири сказав, що з парковкою, на жаль, допомогти не може, бо сам користується своїм правом парковки в центрі як житель цього району.
Відтоді Світлана ставила машину під домом, і боялась отримати штраф.
– В один з днів я зустріла дівчину-сусідку і попросила її допомогти мені отримати постійний дозвіл на парковку, - каже Світлана. - Вона сказала, що, скоріше за все, я не маю права на таку парковку. Вона просто написала мені від руки фінською мовою на папері: ”Я біженка з України, це моя машина, будь ласка, не штрафуйте”, ми залишили цей папірець під лобовим склом.
Так машина Світлани була запаркована на Камппі ще два тижні, аж поки на лобовому склі - не опинився штраф у 80 євро.
– Для мене це великі гроші, - каже Світлана Новинам Yle.
Роботи у Світлани поки нема - в себе в місті вона була грумером - стригла тварин, але в Гельсінкі їй поки не вдалося нікуди влаштуватися. Тільки два тижні як знайшла підробіток - помічником офіціанта - донька Світлани, і ще жодного разу не отримувала зарплату. Родина живе, рахуючи кожну копійку та рятуючись роздачею безкоштовної їжі. В цих умовах штраф у 80 євро - руйнівний удар для бюджету.
Право на парковку як місцевий житель - тільки після прописки
У групах допомоги українцям Світлана випадково знайшла фінську жінку, Йоханну Форсель, що колись працювала на держслужбі і зголосилася допомогти Світлані. Йоханна написала звернення до управління, що займається парковками у муніципалітеті Гельсінкі.
– У нас в Фінляндії одна з не самих простих бюрократичних систем, - розказує Форсель. - Світлана хотіла отримати дозвіл на парковку як житель цього будинку, це називається фінською “asukaspysäkointitunnus”, але вона не має на це права, бо вона не зареєстрована в цьому будинку. Тобто мало жити там фактично, вона має бути офіційно прописана.
Ніхто не очікував, каже Йоханна, що українців буде так багато, звісно, деякі з них приїхали на машинах.
І якщо в маленьких фінських містах немає гострої проблеми з парковками, та й в цілому, правила парковки там м'якші, то наприклад, у Гельсінкі, Турку або Тампере місця для парковки - дефіцит, а можлівості для паркування обмежені.
– Мені сказали, що у них вже були подібні випадки, але вони не можуть робити ніяких винятків для українців, їм потрібно, аби адреса була в системі, і немає різниці, які номери на машині, - пояснює Форссель.
Тонкощі паркування
Світлана ще не отримала рішення по заявці на тимчасовий прихисток, але одразу після його отримання вона зможе піти і прописатися в відділі реєстрації населення Гельсінкі. Прописка в Фінляндії суто формальна, вона не дає право на володіння житлом, тому не потрібно ані договору про оренду, ані згоди власника.
Після прописки вона могла б отримати дозвіл на парковку як місцевий житель.
До цього, уточнює у відповіді для Новин Yle представник відділу управління парковками міста Гельсінкі Джонатан Лагерквіст, Світлана могла б паркувати свою машину за умови сплати загального тарифа на парковку. Так як Світлана живе у паркувальній зоні №1 Гельсінкі, де вартість парковки становить 4 євро за годину, для жінки це не варіант.
Джонатан Лагерквіст також наголошує, що багато парковок у Гельсінкі обмежені по часу, тоді знак парковки “P” доповнюється спеціальною позначкою із часом.
– В такому випадку, - зазначає Лагерквіст, - водій повинен вказати, коли транспортний засіб був припаркований, і не має права перевищувати час, зазначений на дорожньому знаці. Час, коли транспортний засіб був припаркований, дозволяється округлити до наступної парної години або півгодини, наприклад, час парковки об 11:01 можна вказати як 11:30, або якщо автомобіль припаркований об 11:31, вказати можна 12:00.
Час можна або написати на папері, або використовувати спеціальні пристрої - пластиковий годинник для позначення часу, або електронний, на якому час зупинки з'являється автоматично.
Сплатити за парковку, якщо вона платна, можна або в паркоматі, або за допомогою мобільного застосунку, наприклад, “Easy Park”.
Парковка платна не цілодобово. Часовий проміжок вказаний під знаком парковки першим рядком - означає платну парковку по буднях, другий рядок в дужках (якщо є) - означає платну парковку по суботах, третій червоним кольором – по неділях. Якщо другого та третього рядків немає, то, відповідно, парковка у суботу та неділю необмежена.
Так як рішення про штраф Світлані переглядають, вона отрімала відстрочку у його виплаті. Скоріше за все, його доведеться оплатити, вона сподівається до того часу все ж знайти роботу.
Зараз, поки Світлана чекає на рішення щодо свого статусу, вона лишає машину на одному з міських безкоштовних цілодобових паркінгів, вони є навіть у наближених до центра районах, дізнатися про них можна, наприклад, на цій мапі, синім позначені всі безкоштовні парковки з обмеженням у часі, фіолетовим - без обмеження у часі, так, в районі вулиці Теолісуускату неподалік станції метро "Хаканіємі" можна запаркувати машину без обмеження в часі.
З безкоштовної парковки Світлані автобусом до Камппі всього кілька хвилин.