До змісту

"Я не розумію, як таке могли допустити?": чому біженцям іноді доводиться довго чекати на візит до лікаря

У деяких муніципалітетах українцям доводиться доволі довго чекати на медичну допомогу, також чимало біженців дивуються фінському підходу до лікування. Однак є багато й тих, хто задоволений наданою їм допомогою.

Отримати доступ до медичних послуг біженцям подекуди буває важко. Іноді довге очікування призводить до погіршення стану хворих пацієнтів, а трапляються і випадки, коли настають невиправні наслідки.  Зображення: Derrick Frilund / Yle

Фінська система охорони здоров’я суттєво відрізняється від української та має свої особливості і слабкі сторони. Проте у світових різних рейтингах вона входить (siirryt toiseen palveluun) до двадцятки найкращих систем охорони здоров’я у світі, а іноді – посягає (siirryt toiseen palveluun) і провідні позиції. 

Однак отримати доступ до медичних послуг біженцям подекуди буває важко. Іноді довге очікування призводить до погіршення стану хворих пацієнтів, а трапляються і випадки, коли настають невиправні наслідки. 

"Я не розумію, як таке могли допустити"

Наприкінці 2021 року 50-річній Уляні Муравській з Херсонщини діагностували рак товстого кишківника. На той час, розповідає донька Уляни Аліна Корнієнко, її мама працювала у Фінляндії та через виклик швидкої потрапила у лікарню у грудні минулого року. Вже за кілька днів жінці видалили пухлину у клініці в Оулу. 

— Операція тривала близько 20 годин, проте хірурги впоралися дуже добре. Нам казали, що це дуже гарний результат та обіцяли 90% шанс на одужання, — пригадує донька Уляни.

Аліна з мамою в Україні, через місяць після операції. Зображення: Alina Kornienko

Після операції Уляна повернулася до рідної Херсонщини. Третього березня жінка мала розпочати лікування в українській онкологічній клініці, однак плани змінила війна. Невдовзі знайти необхідні медикаменти вони з донькою вже не могли, а стан Уляни – погіршувався. Тому наприкінці березня вони з донькою поїхали до Фінляндії, сподіваючись продовжити лікування.

— Я була впевнена у фінській медицині, тому ми вирішили поїхати саме до Оулу. Дорога була складною. Ввечері 26 березня ми приїхали та на ранок були вже у медсестри, — пригадує Аліна. 

Медсестрі приймального центру дівчина з мамою детально розповіли про історію хвороби та надали документи з клініки, які підтверджували, що жінку прооперували у Фінляндії. 

— Медсестра прочитала їх, заспокоїла нас та сказала, що вони якомога швидше призначать зустріч з лікарем, — говорить Аліна. 

З моменту приїзду Аліни та її мами пройшло вже декілька тижнів, проте запрошення на візит до лікаря вони все ще отримували. Із проханням пришвидшити процес, каже дівчина, вони зверталися до медсестри неодноразово. 

— Нам сказали, що оскільки ми біженці, нам потрібно почекати. Через це ми втратили дуже багато часу, — каже вона.

Стан Уляни погіршувався з кожним днем та врешті, коли стан вже не дозволяв чекати довше, вони з донькою самостійно звернулися до лікарні. 

— В неї виявили запалення підшлункової залози. Її лікували трохи більше ніж тиждень та відпустили додому, — розповідає Аліна.

Після повернення з лікарні дівчина знов звернулася до медсестри із проханням потрапити до онколога, проте їм знову сказали чекати. Врешті запрошення до лікаря вони отримали більш ніж через місяць після приїзду, коли мама була вже у важкому стані.

— Коли ми потрапили до онколога, нам сказали, що шансів вже нема: пухлина поширилася і на інші органи, — говорить Аліна. 

Уляні зробили невелику операцію, аби вона могла приймати їжу та перевели у хоспіс. Невдовзі жінка померла. 

— Я не розумію, як таке могли допустити?, — говорить донька померлої. 

Дівчина каже, що у фінській медицині вона не сумнівалася, однак, на її думку, шанси мами на життя суттєво знизило довге очікування. 

— Я вважаю, що винна неорганізованість. Можливо, медицина б допомогла, якби мамі надали допомогу вчасно, — вважає вона. 

"Склалося враження, що медпрацівники не дуже хотіли допомагати"

Довго чекати на візит до лікаря доводиться і Андрію Соболю, який разом із дружиною та донькою у травні отримав притулок у місті Порі. Чоловік має інвалідність третьої групи через саркоїдоз легень. Це невиліковне захворювання, при якому у легенях утворюються ущільнення, які заважають дихати. Виявляти їх вчасно надважливо, бо існує загроза життю. 

— Якщо я не буду слідкувати за здоров'ям — мої легені перетворяться на хрящ і я не зможу дихати, — пояснює чоловік.

Андрій із донькою та дружиною. Зображення: Andriy Sobol

Про історію хвороби та потребу робити регулярну біопсію Андрій повідомив медсестрі у Червоному хресті ще у березні – одразу, коли приїхав до Фінляндії.

— Тоді мені сказали, що якщо мене нічого не тривожить — то не варто турбуватися, — пригадує він.

Перші симптоми, які свідчили про нові утворення у легенях, у чоловіка з'явилися наприкінці літа. До лікаря Андрій зміг потрапити лише через місяць, де йому зробили рентген та підтвердили, що на знімках помітні зміни. Лікарі повідомили, що записали його до пульмонолога. На візит до лікаря чоловік чекає вже понад місяць, а симптоми тим часом продовжують погіршуватися.

— В мене почалися спазми легенів. За відчуттями це як серцевий напад — ні вдихнути, ні видихнути. Раніше вони були в мене, коли хвороба прогресувала і це мене лякає, — говорить Андрій.

Чоловік каже, що на фінську медицину загалом він не нарікає: екстреною допомогою, за якою він звертався декілька разів він залишився задоволений. Однак зараз він не розуміє, чому із такими симптомами йому доводиться чекати так довго. 

— В мене склалося враження, що медпрацівники не дуже хотіли допомагати, — зізнається він.

Чому українцям доводиться чекати у чергах

У останні роки фінська система охорони здоров’я зіштовхнулася із нестачею медичних спеціалістів. За даними муніципального об’єднання роботодавців Kuntatyönantajat, у 2021 році у державному секторі бракувало 3000 лікарів із різних сфер. Таку ситуацію зафіксували не тільки у віддалених селищах та містечках, а і у великих містах. 

Ця проблема, пояснюють у Міграційній службі, стосується українців частково, адже у державному секторі медицини українці отримують лише частину послуг. Це пологова, стоматологічна, невідкладна та спеціалізована медична допомога. Всі інші послуги центри прийому біженців замовляють у приватних клініках.

— Наші приватні постачальники послуг видаються досить гнучкими та здатними до розширення. Тому я б сказав, що система охорони здоров'я для біженців є не більш, а скоріше менш перевантаженою, ніж державна система охорони здоров'я для населення Фінляндії в цілому. Але очевидно, що можуть бути індивідуальні відмінності та ситуативні варіації, — пояснює в інтерв'ю Новинам Yle представник Міграційної служби Оллі Снеллман

У Мігрі наголошують, що із чергами на візит до державних лікарів доводиться зіштовхуватися не тільки біженцям, а й усім фінам, які звертаються по медичну допомогу до державного сектора. Там запевняють, що українці чекають своєї черги на рівних умовах із фінськими громадянами.

— Найсуттєвіші проблеми із чергами спостерігаються у сільській місцевості та у великих містах. Особливо складною ситуація була наприкінці весни та на початку літа, — пояснює Снеллман. 

"Дійсно є черги, але допомога дуже кваліфікована"

Задоволеною якістю та швидкістю медичних послуг у Фінляндії залишилася українка Анастасія Кузо з селища Сахалахті. На початку війни жінка, перебуваючи під окупацією поблизу Києва, потрапила під танк, і отримала перелом ребер та лопатки. Відвідати лікаря на той час вона не могла та травми загоїлися самостійно. Так і не пройшовши обстеження в Україні, жінка приїхала до Фінляндії.

— По прибутті я повідомляла про свої проблеми, але на медогляд мене покликали лише через місяць, коли я сама зателефонувала, бо вже дуже боліло. Я думала, що в мене селезінка обірвалася, — пригадує вона. 

У лікаря жінці зробили обстеження усіх органів та виявили проблему, яка не була пов’язана із травмами. Невдовзі Анастасії зробили операцію. 

— Через 2 тижні після обстеження мені видалили жовчний міхур. Якістю послуг я дуже задоволена, — каже вона. 

Подяку фінським лікарям висловлює і професор Олександр Ющенко з Харкова. Він разом із дружиною Іриною отримав притулок у місті Вааса. У перший день війни 67-річний чоловік пішов боронити Батьківщину та від тиску бронежилета у нього сталося защемлення хребтового нерва. Із цією проблемою йому допоміг лікар, до якого він записався через медсестру у центрі прийому. 

— Це не лікується, тому мені дали спеціальну мазь, яка полегшує біль, — пригадує він. 

Олександр із дружиною Іриною після евакуації у Вааса.  Зображення: Aleksanteri Juštšenko

Надалі він ще неодноразово звертався до лікарів та кожного разу залишався задоволеним послугами. 

— Дійсно є черги, але допомога дуже професійна. На кожному кроці, де я звертався, нам не траплялося жодного некваліфікованого спеціаліста, — стверджує Олександр. 

"Я почуваю себе погано, а мені кажуть — пий гарячі напої та молоко"

Нерідко українці звертаються за медичною допомогою із симптомами застуди, але фінський підхід до лікування гострих респіраторних захворювань відрізняється від українського. 

Це здивувало біженку Христину Макаренко з міста Кемі. У її 11-річної доньки декілька днів трималася висока температура та біль у горлі. Звернувшись до медпрацівниці у Червоному хресті, вони не отримали направлення до терапевта. 

— Не послухавши легені дитини, вона зробила висновок що вона нормально виглядає і сказала пити ібупрофен та парацетамол. Чесно, я була у ступорі, — зізнається жінка.

Здивувалася порадам фінського лікаря Юлія Жадик з містечка Сомеро, коли звернулася по допомогу із гострим запаленням горла. Провівши огляд стану дівчини, лікар не призначив їй жодних ліків. 

— Мені було страшно, бо в мене температура, мені погано, а мені кажуть "пий гарячі напої та молоко", — розповідає Юлія. 

Однак, поспілкувавшись зі знайомими, дівчина дізналася, що отримати поради щодо ліків можна у аптеці. Там фармацевт допоміг їй обрати льодяники та трав’яні збори для полоскання горла.

— Можна взяти талон на консультацію та спеціаліст все порадить, — каже Юлія. 

"Температура — не привід йти до лікаря"

Українка Анастасія Каховська, одна із засновниць центру допомоги українцям в Оулу, має фінську медичну освіту та працює перекладачем на візитах біженців до лікаря. Жінка каже: нерідко українці звертаються по допомогу із симптомами застуди, проте фіни при таких проблемах звикли лікуватися самостійно. 

— Фіни знають, що як тільки з носа тече, починається кашель, болить горло, голова та температура — це не привід йти до лікаря, — пояснює Анастасія.

Звертатися по допомогу, каже жінка, варто тільки якщо температура тримається близько двох тижнів.

— Найкращі ліки проти застуди — це відпочинок, а симптоми можна полегшити завдяки ібупрофену або парацетамолу, — каже вона.

Зі свого досвіду роботи перекладачем для біженців жінка винесла декілька порад, які мають допомогти пацієнтам краще порозумітися із медпрацівниками. Вона каже, що іноді медсестри можуть не зафіксувати важливі симптоми через труднощі перекладу. 

— Моя порада біженцям — повідомляти про проблеми по черзі. Чітко говорити, не змішувати все до купи. Перекладачі найчастіше не мають медичної освіти, тому можуть плутатись від свідчень або не встигати повідомити про все, коли забагато інформації, — пояснює Анастасія.

У випадку, якщо пацієнт не розуміє, чому йому відмовляють у візиті до лікаря, він завжди має право отримати пояснення від медсестри, говорить Анастасія. 

— Не бійтеся ставити питання. Це обов'язок лікаря — пояснити, — радить вона. 

Додаткове навантаження системи

З початку повномасштабного російського вторгнення до України у Фінляндії знайшли притулок понад 40 тисяч українських біженців. Це найбільша хвиля біженців за всю історію країни. Така велика кількість новоприбулих людей за короткий проміжок часу утворила додаткове навантаження на державний сектор фінської медицини, пояснюють у Міграційній службі. Там визнають, що великі черги дійсно є суттєвою проблемою.

— Ситуація в цьому сенсі не є нормальною та відрізняється від досвіду 2018-2021 років. У ті роки черги до лікаря або на аналізи в рамках базової медичної допомоги були дуже короткими для шукачів притулку, — пояснює він 

Проте зараз, кажуть у Мігрі, ситуація зовсім інакша. Головні причини цього — нестача лікарів та заборгованість державного сектору медицини після пандемії коронавірусу. Довжина черг може відрізнятися у різних муніципалітетах.

— Час очікування може бути досить довгим в цілому, але терміни можуть відрізнятися, в залежності від регіону, — пояснюють у Мігрі. 

У разі суттєвого погіршення стану при очікуванні візиту до лікаря представник Мігрі радить звертатися по невідкладну допомогу за номером 112. Послуги екстреної медицини, як і всі інші послуги, для біженців є безкоштовними. Однак у разі, якщо пацієнт має достатній дохід, з нього можуть стягувати оплату.

— Законодавство передбачає можливість сплати клієнтського внеску за послуги шукачем притулку. Найчастіше це залежить від того, чи є особа працевлаштованою, — пояснює Оллі Снеллман.

У випадку, якщо пацієнти помітили порушення під час надання медичних послуг у лікаря, або у приймальних центрах, зі скаргою можна звертатися до Міграційної служби (siirryt toiseen palveluun).

— Якщо скарга містить щось, що стосується, наприклад, охорони здоров'я, ми переадресуємо її до інших державних органів, — говорять у Мігрі. 

Читайте також:

Фінські волонтери привозять поранених військових з України – Мігрі: "Такі операції слід проводити державним органам"

"Мало хто згадує про травми на першому прийомі у медсестри" — потреба в психологічній допомозі українцям згодом зростатиме

Останні: paketissa on 10 artikkelia