Дослідники з Університету Аалто підрахували для програми журналістських розслідувань Yle MOT, що за часи енергетичної кризи жителі Фінляндії переплатили за електрику близько п'яти мільярдів євро.
Минулого року електроенергія була винятково дорогою. Проте витрати на виробництво електроенергії залишилися більш менш незмінними.
Якщо середня оптова ціна на електроенергію у Фінляндії у 2020 році становила 2,8 цента за кіловат-годину, то у другій половині минулого року вона перевищувала 20 центів.
Професор кафедри інженерної фізики Петер Лунд вважає несправедливим, що рахунки споживачів за електроенергію зросли, тоді як виробники електроенергії отримали прибутки.
– Це було переведення доходів від споживачів до виробників електроенергії, – зазначає Лунд.
Два найбільші виробники електроенергії у Фінляндії, компанія Fortum і лісопромислова компанія UPM, подвоїли операційний прибуток від виробництва електроенергії.
Fortum, наприклад, використовує атомну та гідроенергетику, які мають низьку собівартість. Собівартість виробництва кіловат-години гідроелектроенергіі становить один цент, тоді як ринкова ціна електроенергії досягала понад 50 центів під час осіннього піка.
Минулої весни група дослідників з Університету Аалто представила пропозицію про те, як можна було б змінити існуючу модель ринку електроенергії у кризовій ситуації. Це дозволило б принаймні стримати різке зростання цін.
Ось як дешева електроенергія продається за завищеною ціною
Основним поясненням зростання цін на електроенергію є вторгнення Росії в Україну та подальше порушення постачання російських енергоносіїв. Природний газ став дефіцитом і ціни на електроенергію, що виробляється на газі, різко зросли.
Однак це лише частково пояснює високі рахунки за електрику у Фінляндії.
Те, як працює нинішній ринок електроенергії, зробило свій внесок у ситуацію. Ринок заснований на маржинальному ціноутворенні, коли ціна визначається найдорожчим джерелом енергії.
У звичайний час маржинальне ціноутворення заохочує ефективне виробництво електроенергії. Немає сенсу вкладати кошти у виробництво дорогої електроенергії з копалин, якщо електроенергія, вироблена з безкоштовного ресурсу, такого як вітер, може бути продана за тією самою ціною.
Маржинальне ціноутворення сприймається як важливий інструмент у переході до суспільства з нульовим рівнем викидів. Енергетична промисловість та вчені згодні з цим.
Однак у виняткових ситуаціях, таких як енергетична криза, маржинальне ціноутворення може призвести до зростання цін на електроенергію та спричинити величезні економічні труднощі для громадян.
Фінляндія виступає проти зміни існуючої моделі
Енергетична галузь послідовно виступає проти відмови від маржинального ціноутворення, навіть за умов кризи.
Однак восени все ще відчувався сильний політичний тиск із метою перегляду системи.
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн, наприклад, заявила (siirryt toiseen palveluun), що система більше не відповідає інтересам споживачів. Фон дер Ляйєн запропонувала відокремити газ, який підвищує ринкову ціну на електроенергію, від системи ціноутворення і виділити його в окрему позицію, щоб не вся електроенергія, що продається, коштувала однаково.
Країни ЄС сперечалися з цього питання всю зиму. Фінляндія позиціонує себе захисником існуючої системи.
У лютому Фінляндія та шість інших країн ЄС опублікували спільний лист, у якому попередили про зміни в "добре функціонуючій системі".
По суті цей лист – протест проти заклику країн Південної Європи до більш фундаментального перегляду механізму ціноутворення.
Фінляндія приєдналася до спільного листа, спираючись на думку держчиновників. За енергостратегію Фінляндії відповідає Департамент енергетики Міністерства праці та економічного розвитку, який послідовно виступає проти втручання у ціноутворення на ринку електроенергії.
– Якщо ми штучно занизимо ринкову ціну, це легко призведе до нестачі електроенергії та відключення електрики, – говорить Ріку Хуттунен, генеральний директор Департаменту енергетики.
Цей текст було перекладено та відредаговано з фінськомовних новин.