Всупереч осіннім прогнозам, на отримання прописки у муніципалітеті проживання подали заявки відносно небагато українців.
У вересні експерти з питань імміграції підрахували, що можливість подати заяву на прописку в муніципалітеті проживання прискорить міграцію українців до столичного регіону.
Таке явище вже траплялося раніше з іншими іммігрантами, і очікувалося, що навесні до регіону Гельсінкі переїдуть до тисячі українців з інших частин Фінляндії. Однак, цього не сталося.
Теему Хаапалехто, директор з питань імміграції в Еспоо, каже, що муніципалітети столичного регіону все ще перебувають в стані очікування.
– На бажання українців отримати статус жителя муніципалітету можуть впливати очікування швидкого повернення додому, питання, пов'язані зі шкільним навчанням їхніх дітей, а також звикання до умов проживання та послуг у пункті тимчасового розміщення біженців.
Якщо людина подає заяву на отримання постійної прописки в муніципалітеті проживання, вона сама може обрати муніципалітет. На цьому етапі іноземці зазвичай переїжджають до іншого муніципалітету.
Близько 20 000 українців можуть отримати статус жителя муніципалітету
За даними фінського управління цифрової та демографічної інформації DVV на сьогоднішній день понад 4 600 українців отримали муніципалітет проживання у Фінляндії, з них трохи менш як 1 100 – у столичній агломерації Гельсінкі.
Загалом в DVV отримали близько 5 400 заяв на отримання прописки в муніципалітеті проживання. Це лише чверть від тої кількості українців, які мають право на отримання статусу жителя муніципалітету. За даними Міграційної служби Фінляндії, близько 20 000 українців проживають у Фінляндії понад 12 місяців.
Серед великих міст Гельсінської агломерації найбільше заяв подали у Гельсінкі, 483. У Вантаа та Еспоо прописку отримали 375 та 215 українців відповідно.
Близько 40 000 українців все ще перебувають у системі прийому біженців, майже половина з них проживає у приймальних центрах.
– Зараз ми повинні запитати уряд, якщо війна продовжиться, чи матимемо ми 40 000 українців у центрах тимчасового розміщення біженців. Через два роки буде досить складно покинути центр тимчасового розміщення, а через три роки буде ще складніше, – каже Теему Хаапалехто з Еспоо.
Українці очікують, що ситуація в країні зміниться
За словами Ілкки Хаахтела, генерального директора Міграційної служби, головною перешкодою для отримання українцями громадянства є незрозуміла ситуація в їхній рідній країні.
– Українці, які тимчасово знайшли прихисток у Фінляндії, думають, що повернуться, і не розглядають можливість переїзду з пункту тимчасового розміщення біженців до муніципалітету, – каже Хаахтела.
Ще однією причиною малої кількості заяв про статус жителя муніципалітету є те, що велика кількість приймальних центрів селять своїх клієнтів у квартирах, і немає жодних підстав для переїзду в інше приміщення, якщо майбутнє невизначене, вважає Хаахтела.
– Ми провели повторний тендер на всі центри прийому біженців по всій Фінляндії, і вони в основному базуються на розміщенні в квартирах. Це дешевше, тому що там немає штатного персоналу, немає технічного обслуговування і немає чергового персоналу.
Генеральний директор Міграційної служби вважає, що якщо війна в Україні триватиме, то процес подачі заяв прискориться, а міграція до столичного регіону поступово зростатиме.
Пан Хаахтела вважає, що українці, які отримали статус жителя муніципалітету, поширюватимуть інформацію про переваги такої зміни, і це сприятиме залученню більшої кількості українців.
– Восени ситуація знову зміниться. Починається навчання в школах, і перебування українців тут продовжується. Я більше вірю в повільне зростання, ніж у великий приплив нових мешканців.
Цей текст було перекладено та відредаговано з фінськомовних новин.