До змісту

Дослідження: сезонні працівники з України хочуть заробляти, щоб допомогти власній країні

Результати дослідження E2 Tutkimus показують, як фермери та українські сезонні працівники долають великі кризи та чому в них може навчитися суспільство.

mansikanpoimijat lajittelevat mansikoita pellon laidalla.
Українці багато років були найбільшою групою сезонних працівників у фінському сільському господарстві. Зображення: Jari Pussinen / Yle
Служба новин Yle

Фінська неприбуткова організація E2 Tutkimus оприлюднила результати дослідження про становище українських сезонних працівників та їхніх сімей у Фінляндії, а також стійкість власників ферм, які їх наймають, під час двох послідовних криз: пандемії коронавірусу та розв'язаної РФ війни проти України. Дослідження ґрунтується на 31 якісному інтерв’ю, що були проведені в період з грудня 2022-го по лютий 2023 року.

Як зазначають дослідники, українці багато років були найбільшою групою сезонних працівників у фінському сільському господарстві, тепер вони також стали біженцями з травмою війни, новими турботами та потребами.

За результатами дослідження, основною рушійною силою у прийнятті рішення стати до сезонних робіт у Фінляндії респонденти назвали гроші. Велику роль у цьому мали випадковість та досвід інших людей: дехто дізнався про можливості від родичів, друзів або з оголошення від посередників. Так, один з опитаних українців зазначив, що працював у Польщі, коли дізнався від іншого сезонного працівника, що взимку можна заробляти у Польщі, а влітку – у Фінляндії, де оплата і ставлення значно кращі.

Опитані кажуть, що в умовах війни до сезонних робіт крім покращення власного становища їх мотивує бажання допомогти пожертвами українським військовим та відновленню країни.

Війна зблизила власників ферм і сезонних працівників. Опитані згадували, що ще до початку сезону власники ферм зв’язувалися з ними та пропонували прийняти їх у Фінляндії. Водночас багато колишніх сезонних працівників, особливо чоловіків, запитували, чи можуть їхні рідні поїхати до Фінляндії та знайти притулок на фермах, хоча самі вони не могли виїхати з України через війну.

Українці також мали негативний досвід у Фінляндії, пов’язаний, наприклад, зі ставленням до них на фермах, складнощами у працевлаштуванні через посередників тощо.

Опитані українці назвали важливим вивчення як фінської, так і англійської мов. Як підкреслив один з респондентів, “коли я почав вивчати мову, життя покращилося”.

Разом з сезонними працівникам та біженцями до ферм прибуло багато дітей. Українці вважають, що освіта дітей, участь в заходах та іграх з фінськими дітьми були важливими для їхньої адаптації.

Сезонні працівники також кажуть, що потоваришували з іншими українцями, але стати друзями з фінами було складніше. З іншого боку, ті, хто має довший досвід роботи у Фінляндії, налагодили більше зв’язків з фінами.

Опитані дослідниками фінські сільськогосподарські підприємці стверджують, що підготовка та управління змінами допомагають фермерським господарствам справлятися з кризами. Власники ферм вважають, що турбота про власний добробут, виховання почуття єдності серед працівників ферм та дружні стосунки корисні для боротьби зі стресом. Крім того, стійкість підвищують делегування та пріоритизація завдань.

Останні: paketissa on 10 artikkelia

Дівчину підозрюють у нанесенні небезпечних для життя травм 40-річному потерпілому в приватному будинку.