Навесні минулого року українська родина втекла від російської військової агресії з Маріуполя до Фінляндії.
Спочатку сім'я жила в центрах прийому біженців, але цього року мати, двоє дітей та їхній дідусь переїхали до двокімнатної квартири в Ювяскюля.
У березні мати вирушила автобусом до продуктового магазину. Дідусь поїхав із нею, щоб допомогти донести важкі покупки. Діти молодшого шкільного віку залишилися вдома самі.
Коли дорослі повернулися, дітей вдома не було. На підлозі в передпокої вони виявили аркуш паперу, на якому був номер телефону і напис фінською: sosiaali- ja kriisipäivystys (чергова соціально-кризова служба).
Занепокоєні ситуацією в сім'ї працівники регіональної служби опіки прийшли без попередження і виявили дітей самих. Було ухвалено рішення про екстрене поміщення дітей у притулок на 30 днів.
Незабаром історія жінки почала поширюватися в російських ЗМІ. Про неї також розповів Дмитро Полянський, заступник постійного представника РФ в ООН. За його словами, фінська влада викрала дітей під надуманим приводом.
Журналісти Новин Yle і Yle MOT вирішили з'ясувати, що сталося. Щоб захистити право сім'ї на приватне життя ми не публікуємо ім'я матері.
Росія заявляє, що Європа краде українських дітей
Заступник представника РФ в ООН Полянський написав про цей інцидент у Твіттері через місяць після події.
Полянський стверджував, що ювенальні органи забрали дітей у притулок для можливого усиновлення. За його словами, діти жили в притулку в поганих умовах, недоїдали і отримували ліки, від яких їм стало погано.
Полянський попросив поширити повідомлення якомога ширше, щоб "громадяни та ЗМІ у Фінляндії та Європі знали правду". Він додав до повідомлення тематичний тег #EuropeStealsChildren ("Європа краде дітей").
Росія почала свою кампанію після того, як на Заході з'явилися новини про крадіжку українських дітей російськими солдатами. Факти свідчать про те, що дітей вивозили з України в різні регіони Росії.
За словами Полянського, "крадіжки дітей" відбувалися не тільки у Фінляндії, а й у Німеччині, Португалії та Іспанії. При цьому він заявив, що Росії відомо про сотні постраждалих українців у Європі.
Полянський також виступив із доповіддю на цю тему на неформальній зустрічі Ради Безпеки ООН у квітні. На засіданні росіяни показали відеозапис інтерв'ю з українськими матерями, чиї діти перебували під опікою ювенальних служб у європейських країнах.
Хто поширив цю історію в російських ЗМІ?
Українка, яка втекла від війни до Фінляндії, відчайдушно потребувала допомоги після того, як її дітей помістили в шелтер. Вона боялася, що назавжди їх втратила.
За порадою українських друзів вона вирішила зателефонувати незнайомому їй Йохану Бекману. Бекман відомий своїми висловлюваннями в російських ЗМІ про те, що ювенальні органи у Фінляндії довільно забирають дітей під опіку. За словами українки, у Бекмана не було часу допомогти їй.
Жінка також зверталася до Посольства України. Посол України Ольга Діброва підтвердила це Yle електронною поштою, але відмовилася давати детальні коментарі у справі.
– Їй надали всю необхідну інформацію про фінське законодавство і порадили, як діяти в цьому випадку, – написала Діброва.
Зрештою українка написала в Посольство РФ електронною поштою. Вона розповіла свою історію, але посольство не запропонувало прямої допомоги, оскільки жінка не є громадянкою Росії. Замість цього їй дали контактні дані російського адвоката. Юрист також внесений до рекомендованого посольством списку адвокатів, до послуг яких росіяни можуть вдаватися у Фінляндії.
Мати підозрює, що юрист поширив її історію в російських ЗМІ.
– Це був крик душі, я не знала, куди звернутися.
Юрист відмовився коментувати Yle цю справу, але сказав в електронному листі, що не передавав інформацію про матір у ЗМІ.
– Сім'я сама хотіла розповісти свою історію всім, привернути увагу, щоб суспільство якось відреагувало, – зазначив він.
Заступник представника РФ в ООН Полянський написав у Твіттері, що прохання розповісти про цю справу надійшло від матері.
Однак українка повідомила Yle, що не давала дозволу на розголошення своїх особистих даних. Тепер жінка розуміє, що Росія використовувала її як інструмент пропаганди.
– Я не знала, до кого звернутися, тому мені довелося знайти когось. Я знала, що не повинна приймати допомогу від російської сторони.
Yle також поцікавилося в російському посольстві, чи передавали вони історію українки російським ЗМІ. Заступник представника Росії в ООН і російське посольство в Гельсінкі не відповіли на прохання Yle про інтерв'ю.
Справою української сім'ї зараз займається фінський юрист.
Дітям залишили бутерброди та яблука
Чому дітей помістили в шелтер в екстреному порядку?
Думки ювенальної служби і матері про те, як розвивалися події, сильно розходяться.
Крім розмови з матір'ю, журналісти Yle вивчили документи й аудіозаписи, а також опитали людей, які близько стежили за розвитком подій.
Українка різко критикує фінські органи опіки. Ні з нею, ні з дітьми не поговорили, коли ухвалювали рішення екстрено помістити дітей у притулок. Згідно з рішенням ювенальної служби, консультації з матір'ю затягнули б ситуацію і поставили б під загрозу безпеку дітей.
У рішенні зазначено, що мати залишила дітей одних щонайменше на цілий день і це був не перший раз, коли вона так вчинила. Висновок ґрунтується на бесіді з дітьми, яка велася за допомогою перекладача.
За словами українки, вона вийшла за покупками на кілька годин і залишила вдома готову їжу.
У рішенні теж зазначено, що дітям залишили бутерброди та яблука. Однак працівники служби опіки не знайшли у квартирі ані іграшок, ані відповідного одягу, який можна було б узяти із собою до притулку. За словами матері, сім'я нещодавно переїхала, і іграшки залишилися в старій квартирі.
Соцслужба вирішила, що мати кинула дітей без нагляду, і їхній добробут було поставлено під серйозну загрозу.
Згідно з рішенням, діти не відвідували школу і не отримували дошкільної освіти. Мати пояснює це, зокрема, тим, що вони часто хворіли. Вона каже, що навчання дітей у школі завжди було її метою.
Українка з дітьми тепер живе в сімейному шелтері
Глава служби опіки зони добробуту Центральної Фінляндії Марія Лехтінен не коментує Yle деталі цього конкретного випадку.
Лехтінен шкодує про розголос, якого набула справа, і про дезінформацію.
– У (російській) статті звучали різні звинувачення в жорстокому поводженні, у тому, що ювенальна служба передасть дітей на усиновлення. Однак це неможливо за фінським законодавством про захист дітей. Фінський закон заснований на Конвенції ООН про права дитини.
Коли працівники служби опіки приїжджають додому в такій ситуації, вони чекають на повернення матері, або ж одразу забирають дітей і їдуть?
– Це залежить від кожного конкретного випадку і є конфіденційною інформацією, – відповіла Лехтінен.
Згідно з документами, з якими ознайомилося Yle, ювенальна служба почала вивчати ситуацію в сім'ї, оскільки отримала заяву від третіх осіб (lastensuojeluilmoitus). Соцпрацівники були стурбовані психічним здоров'ям і благополуччям матері. Зокрема, жінка не прийшла на призначену співробітниками служби зустріч.
Коли з матір'ю не вдалося зв'язатися, було вирішено нанести позаплановий візит додому.
Мати розповіла, що в Маріуполі вона та її діти пережили пекло на землі. За словами матері, батько дітей загинув на війні. Однак вона зазначила, що чоловік особливо не брав участі в житті сім'ї. Yle не змогло підтвердити інформацію про батька.
Діти пробули самі в притулку 30 днів. Зараз жінка живе з ними в іншому, сімейному шелтері. Завдання цієї установи – підтримати батьків, які не в змозі піклуватися про своїх дітей.
– Тут як у в'язниці. Вони стежать за мною всюди і навіть не дозволяють мені одній ходити в магазин. Контроль повний.
Мати критикує те, як дітей лікували та годували в притулку.
За її словами, ювенальна служба внесла в сім'ю страх і тривожність.
Брак інформації збільшує страх
Аніта Новіцкі з Інституту демографічних досліджень (Väestöliitto) має великий досвід роботи в питаннях захисту дітей у мультикультурних сім'ях. Вона також знайома із ситуацією в українській родині, але коментує її лише на загальному рівні.
Новіцкі вважає, що ювенальна служба могла б працювати набагато краще навіть у ситуації, коли справді виникає занепокоєння за благополуччя в сім'ї.
Йдеться про те, щоб проявляти певну делікатність під час спілкування з українцями, які втекли від війни.
– Коли люди приїжджають із кризового регіону, місцева влада завжди припускає, що новоприбулі довіряють тому, що чиновники їм кажуть. Але ці люди не вірять владі.
Проблеми виникають, коли сім'я залишається без інформації та підтримки і починає шукати інформацію в інтернеті російською мовою. Це призводить до ще більшого страху.
– Що довше чиновники тягнуть із роз'ясненнями, то більше хаосу це породжує. Відіграє роль навіть затримка в кілька днів, – підкреслила Новіцкі.
Українка та її друзі шукали інформацію в інтернеті та через знайомих, коли її дітей помістили в шелтер. Жінка була розчарована допомогою, отриманою від росіян, але ніколи б не звернулася до них, якби спочатку не втратила довіру до фінської влади.
– Ми нічого не знали і були налякані. Невже мати має просто тихо сидіти і чекати в ситуації, коли її дітей забрали?
Українка досі не розуміє, чому вона має залишатися з дітьми в сімейному шелтері. Вона каже, що завжди справлялася з ними сама.
– Якби ми знали, взагалі б сюди (до Фінляндії) не приїжджали. Таке знущання. Ми настраждалися всі багато. Я не знаю, як нам звідси вирватися.
Цей текст було перекладено та відредаговано з фінськомовних новин.