Жителька Тампере Крістііна Таалікка вирушила сьогодні в поїздку до Таллінна, щоб навчитися виготовляти необхідні на фронті маскувальні сітки. Естонські добровольці виробляють їх вручну з початку російського вторгнення в Україну.
Після повернення в Тампере жінка хоче передати отримані в поїздці навички та знання іншим волонтерам.
– Я їду, щоб навчитися технології та підбору матеріалів, – каже Таалікка.
– Одного разу я натрапила у Твіттері на прохання виготовити для українських солдатів трипалі рукавиці. Єдині інструкції, які я знайшла, були ще воєнних років, тож я вирішила зробити власні та поділитися ними.
Відправлені в Україну рукавиці почали в'язати за інструкцією Таалікки по всій Фінляндії.
Трипалі рукавиці користувалися популярністю, і в травні жінці надійшло прохання про нову форму допомоги – виготовити необхідні на фронті маскувальні сітки.
Зроблені вручну сітки більш "живі", і тому ефективніше за сітки, виготовлені промисловим способом.
Матеріали і забарвлення відіграють особливу роль: штучне волокно може загорітися, а неправильно підібраний колір – виявити об'єкт.
– Колірних карт треба дуже суворо дотримуватися. Влітку потрібні різні відтінки зеленого, але колір змінюється восени та взимку, – каже Таалікка.
Після повернення з поїздки Таалікка планує здійснення проєкту разом з об'єднанням Avunkantajat.
Для виготовлення і зберігання сіток необхідне як мінімум велике приміщення.
У пошуку тканини Таалікка планує обійти центри утилізації. У хід підуть не придатні для продажу речі.
Потрібно також придумати, де роздобути сітки.
– Поки що в нас лише кілька сотень метрів ліскової сітки, але вона для цієї мети не підходить. Ми збиратимемо сітки з натуральних матеріалів із прибережних рибальських портів, де вони є проблемними відходами, – планує Таалікка.
Будучи пенсіонеркою, Таалікка має вільний час, але волонтерство також тягне за собою витрати. Наприклад, у Таллінн вона поїхала за свої гроші.
Жінка має багато досвіду роботи в різних благодійних організаціях. Допомагати її мотивує також сімейна історія:
– Моя родина родом із Карелії. Звідти свого часу три покоління були змушені евакуюватися, і ворог тоді був той самий, що й зараз в України. Бажання допомагати йде звідкись глибоко зсередини, бабуся, напевно, заклала це в мене колись, – розмірковує Таалікка.
Цей текст було перекладено та відредаговано з фінськомовних новин.