На сьогодні у порівнянні з іншими регіонами країни підготовчі класи в Ювяскюля мають надзвичайно велику кількість дітей, які потрапили в Фінляндію з інших країн.
– Наприклад, у Гельсінкі навчаються близько 900 таких учнів, а у нас – 300. Зважаючи на кількість населення міст, ця цифра надзвичайно велика, – каже менеджер служби міста Ювяскюля Піа Бярлунд.
Якщо раніше з підготовчих класів до загальної освіти в Ювяскюля щороку переходили близько 50 дітей емігрантів, цієї осені їх може бути приблизно в шість разів більше. Більшість з цих дітей – українці, у підготовчій базовій освіті в Ювяскюля їх близько 230.
У місті відзначають, що для дітей, які бути вимушені стати біженцями через розв’язану РФ війну проти України, навчання подекуди виявилося складнішим, ніж очікувалося. Наприклад, чимало українських дітей мають тривожно велику кількість пропусків шкільних занять. Піа Бярлунд засмучена тим, що деякі українські діти втратили переваги підготовчої базової освіти через пропуски.
– При 900 годинах програми підготовчого навчання є учні, які мають 300 годин пропусків, – каже Піа Бярлунд.
Деякі вчителі стурбовані наступною осінню. Адже пропуски занять сповільнили вивчення фінської мови багатьма українськими дітьми.
Однією з головних причин цього є одночасне відвідування дітьми підготовчих класів для отримання базової освіти у Фінляндії та дистанційне навчання в українській школі.
При цьому частина дітей, які виїхали з України, продовжують навчатися тільки дистанційно на батьківщині. Скільки таких дітей, не знають навіть міські служби освіти.
Для деяких дітей відвідування школи стало сильним стресом через травматичні життєві обставини та, наприклад, необхідність вчитися у двох школах. Багато українських сімей також очікують на скоре повернення на батьківщину, тому мало користуються можливостями фінської освіти.
Україна має намір зберегти можливість дистанційного навчання для дітей-біженців. Водночас Фінляндія закликала українських дітей приєднатися до учнів, які приїхали з інших країн.
– Українські сім'ї завжди мали велике бажання продовжувати дистанційне навчання, тому були запроваджені гнучкі рішення, – каже Катрі Куукка, радник з питань освіти в Національній раді освіти Фінляндії.
Наприклад, учні підготовчих класів могли розділити та скоротити навчальні години протягом тижня і пройти деякі уроки пізніше. Крім того, учням пропонували допомогу з дистанційним навчанням, комп’ютер і підключення до інтернету.
– Це була гнучкість, яку ми змогли проявити в рамках законодавства, – каже Куукка.
Національна рада освіти Фінляндії провела моніторинг участі українських дітей та молоді у фінській освіті та дошкільному вихованні по всій країні. Згідно з цими даними, понад 80% українських дітей та молоді, які ще не мають постійного муніципалітету проживання у Фінляндії, охоплені базовою або підготовчою освітою. Близько 47% українських дітей залучені до початкової або підготовчої освіти.
У Ювяскюля немає системної статистики щодо пропусків шкільних занять українськими дітьми. Також немає загальнонаціональних даних з цього питання.
Національна рада освіти Фінляндії наголошує на мовно-чутливому навчанні, коли на уроках складні теми пояснюють простою фінською. Навесні Національна рада освіти Фінляндії також випустила онлайн-матеріали для викладання з урахуванням мовних особливостей.
Окрім цього, рада освіти рекомендує скласти навчальні плани для всіх школярів, які пройшли підготовче навчання, незалежно від того, чи є в них інші потреби в навчальній підтримці.
Піа Бярлунд вважає, що соціальна інтеграція так само важлива, як і викладання складних предметів мовно-чутливим способом.
– Учні мають отримати хороший старт, щоб соціально інтегруватися в шкільне життя і завести нових друзів, – каже вона.
Цей текст було перекладено та відредаговано з фінськомовних новин.