За даними Міністерства праці та економіки, на кінець серпня поточного року у Фінляднії було 249 000 безробітних, які шукали роботу, та 54 812 вакансій.
– Це відображає поточну економічну ситуацію, тобто створюється менше робочих місць. Це тривожна ознака, – коментує зменшення кількості відкритих вакансій директор Інституту зайнятості та економічних досліджень Labore Міка Маліранта.
Цьогоріч, відповідно до показників минулого року, кількість вакансій скоротилася на 37%, а кількість безробітних, які шукають роботу, зросла на 4,3%.
За весь серпень відкрито 64 700 нових робочих місць, що на 32% менше, ніж у серпні минулого року. Роботу знайшли 9800 осіб, що на 23% менше, ніж попереднього року.
– Попит на робочу силу явно зменшується, оскільки ми входимо в слабший економічний цикл. Це поступово починає проявлятися на ринку праці, – розповідає Yle Хейккі Ряйсанен, директор з досліджень Міністерства праці та економіки.
Однак він зазначає, що не всі відкриті вакансії у Фінляндії відображаються у статистиці державних агентств зайнятості, деякі роботодавці можуть шукати працівників через інші канали.
Хенна Буск, старший економіст Інституту економічних досліджень (PTT), вважає, що ринок праці скоро погіршиться, хоча зайнятість все ще залишається на досить високому рівні.
– За кілька місяців безробіття трохи зросло. Слабка економічна ситуація невдовзі відобразиться на ринку праці, а труднощі в будівельній галузі також збільшать безробіття, – вважає Буск.
Рівень зайнятості зростав протягом тривалого часу, але за даними Банку Фінляндії цьогоріч він знизиться з 78,1%, рівня 2022 року, до 77,9%.
Політика скорочення більш ефективна в період буму
Уряд прем'єр-міністра Петтері Орпо (Коаліційна партія) планує скорочення допомоги по безробіттю та житлової підтримки. Ряйсянен пояснює, як такі заходи можуть покращити рівень зайнятості.
– Якщо рівень або тривалість виплат скорочується, це впливає на швидкість працевлаштування. Люди не шукатимуть роботу своєї мрії так довго, і охочіше погоджуватимуться на інші вакансії. Сфера застосування може збільшитися, спектр професій може розширитися, і тоді процес пошуку роботи пришвидшиться, – говорить Ряйсанен.
Маліранта визнає, що дослідження показують позитивний вплив на зайнятість через скорочення допомоги по безробіттю, але під час економічних спадів цей ефект набагато слабший.
– Якщо ви створюєте такі стимули для безробітних під час економічного спаду, то все частіше трапляється так, що незалежно від того, як сильно безробітний хоче отримати роботу, він її не отримає, тому що її немає, – каже Маліранта.
Він підкреслює, що коли економічний цикл покращиться, вплив скорочення допомоги по безробіттю зменшиться. Таким чином, політика уряду щодо виплати допомоги безробітним є більш ефективною під час економічного буму, ніж під час спаду.
Цей текст було перекладено та відредаговано з фінськомовних новин.