До змісту

“Коли я працюю, то не думаю весь час про війну“ - українська вчителька пішла працювати у прибирання, студентка - на птахофабрику

Українські біженці в Фінляндії, як правило, шукають роботу у соцмережах та через знайомих. Компанії прагнуть робочої сили, а також охочіше наймають біженців.

Життя 19-річної Анастасії Коляди змінилося одного ранку після нападу на Україну. Дівчина навчалася в Києві на журналіста. – Звуки сирен і бомб дуже лякають. Я не очікувала, що коли-небудь переживу це.  Зображення: Antti Haanpää / Yle

Одягатися потрібно тепло, адже в пакувальному цеху птахофабрики всього +4.

Працівники вручну розкладають куряче м’ясо по упаковках, їхні обличчя закриті засобами захисту, видно лише очі.

Ті, хто працюють тут, в Ліето поблизу Турку, приїхали з уього світу - Таїланду, Бангладешу, Непалу. Фіни становлять меншість.

Тут зараз також Анастасія Коляда, яка втекла від війни з Києва. Дівчина навчалася в Києві на журналіста. Її тітка Світлана Бондар, яка живе у Фінляндії, інструктує Коляду українською про те, що саме треба робити та як гієнічно поводитися з продуктами.

Тітка Анастасії Коляди Світлана Бондар, яка живе у Фінляндії, інструктує племінницю. Зображення: Antti Haanpää / Yle

Багато фінських компаній, які страждають від нестачі робочої сили, з ентузіазмом почали наймати українців. Українці мають репутацію працьовитих. Їх роками наймають на сезонні роботи на фінські ферми.

Naapurin Maalaiskana Oy має 14 постійних працівників. Після початку війни компанія пообіцяла їм, що 5-6 їхніх близьких зможуть отримати роботу бодай на поточний сезон. Існує реальна потреба в робочій силі.

— Мати сім’ї, студентка, вчителька, - перераховує біженців, яких найняла менеджер з персоналу Туйя Кантолуото. – Усім їм було зрозуміло, що потрібна будь-яка робота, на яку можна влаштуватися. Вони також були на співбесіді на виробництві, щоб побачити, куди вони могли б піти працювати.

Брокери із вакансій вже перевантажені

Птахофабрика працевлаштувала кількох біженців, але тисячі, чи не десятки тисяч українців, потребують роботи. На сьогодні у Фінляндії про міжнародний захист звернулися понад 20 тисяч українців. За оцінками фінської міграційної служби, цьогоріч можуть приїхати до 80 000 біженців. Більше половини тих, хто прибули - робочого віку, вони мають право працювати як тільки подають заяву тимчасовий прихисток. Частина, ймовірно, працюватиме в сільському господарстві протягом цього літнього сезону. Але чи вистачить на всіх гідної роботи восени?

Тітка Анастасії Коляди Світлана Бондар (ліворуч) живе у Фінляндії 9 років. Він вважає своїм обов’язком допомагати біженцям, які в’їжджають до країни, практичними справами, такими наприклад, як відкриття банківського рахунку.  Зображення: Antti Haanpää / Yle

Найактивнішими з працевлаштування біженців є кадрові компанії Barona та Staffpoint. Свої проекти мають також Startup Refugees та торгово-промислові палати.

— Це чудово, що ми можемо допомогти українцям, які тікають від війни, і водночас зменшити нестачу фахівців в компаніях, — каже генеральний директор Центральної торгової палати Юхо Ромакканіємі.

Якби у Коляди не було роботи, вона б постійно читала вдома новини про війну. — Ти весь час думаєш про це, а це дуже важко. Коли я працюю, то не думаю про війну. Зображення: Antti Haanpää / Yle

До роботи на фермах приводить незнання мов

«Робота без знання фінської мови». З цими ключовими словами 21-річна Ольга Марченко наприкінці березня почала шукати роботу. Вона зайшла на україномовний сайт з працевлаштування, створений Staffpoint, і подала там заявку. На початку квітня заяву Марченко розглянула клінінгова компанія N-Clean в Турку і запропонувала роботу прибиральницею в готелі. Компанія бере участь у проекті Staffpoint, в якому більше 60 компаній заявили про бажання наймати українських біженців.

Батьки Ольги Марченко спочатку шукали притулку в Західній Україні, але повернулися до Чернігова, на північ від Києва. Після російських бомбардувань там складні умови. Вона хоче допомогти своїй родині, надсилаючи їм гроші з Фінляндії. Зображення: Antti Haanpää / Yle
Марченко майже закінчила навчання в Україні як викладач англійської та української мов. Проте вона не вірить, що зможе викладати у Фінляндії, поки не вивчить фінську мову.  Зображення: Olga Marchenkon kotialbumi

Як і Марченко, деякі біженці мають вищу освіту, але не володіють достатньо фінською чи англійською мовами, щоб знайти роботу у своїй сфері. До Фінляндії приїхали переважно жінки, зокрема медсестри, вихователі та вчителі. Проте здебільшого біженці говорять лише українською та російською. Це призводить до можливості влаштуватись лише на сезонну роботу або роботу в сільському господарстві.

Проблема в такій роботі полягає в тому, що ферми часто можуть не мати належного житла і не підходять для дітей, бо садки і школи знаходяться далеко.

Профспілки також занепокоєні, що на сезонних роботах частими є зловживання - недоплата та понаднормова робота.

Ольга Марченко та її чоловік хочуть якомога швидше повернутися до Чернігова. Мер міста закликав мешканців зачекати з поверненням через проблеми з водою та електрикою.

Зараз Марченко разом із чоловіком Павлом проживають в студентській квартирі в Турку. Вони одружилися в Україні перед від’їздом до Фінляндії. Павло звільнений з армії через хворобу і працює дистанційно з Фінляндії. Зображення: Antti Haanpää / Yle

Шахраї в соцмережах

Найскладніше тим біженцям, які сіли на автобус у переповненій Польщі та поїхали до Фінляндії без подальшого плану.

— Їм тут доволі важко, коли немає ні друзів, ні знайомих. Треба все вивчати з нуля, а мова дуже важка, - каже Олена Герасименко, голова Спілки українців у Фінляндії в Турку. - Так, влада надає мігрантам у портах, аеропортах та пунктах прийому інформацію українською мовою, наприклад, про умови праці у Фінляндії та про небезпеку торгівлі людьми. Але українці звикли отримувати інформацію через сарафанне радіо, наприклад у Фейсбук. На жаль, вони не відвідують багато офіційних веб-сайтів.

Олена Герасименко зазвичай організовує культурні заходи для українців у Турку. Зараз асоціація допомагає біженцям і радить надійні канали пошуку роботи.  Зображення: Antti Haanpää / Yle

Державні служби зайнятості в Україні не мають широкої популярності, тому українці навіть не думають звертатися до фінської державної служби зайнятості Te toimisto.

В Україні також є нормальним стягнення плати за послуги з працевлаштування, що в свою чергу в Фінляндії є незаконним. За словами Герасименко, у групах у фейсбук шахраї розповсюджували оголошення про начебто роботу в таких компаніях як Fazer, Valio та Sinebrychoff. Українці, які живуть у Фінляндії, намагаються попередити новачків про такі пропозиції роботи, які виглядають надто гарними, щоб бути правдою.

Оновлення 9.5.22 о 12.45: внесені зміни у заголок та підтекст.

Цей текст перекладено з сервісу Yle Uutiset українською мовою. У роботі з перекладу україномовний журналіст використовував програми машинного перекладу.

Останні