До змісту

Як жити у Фінляндії — українці, які переїхали до країни задовго до війни, діляться секретами фінського суспільства

Чимало українців чекають завершення бойових дій, щоб повернутися додому, але є чимало й тих, хто мають намір залишитися. Про тонкощі життя у Фінляндії Новини Yle розпитали українців, які живуть в країні вже тривалий час.

Українка Анастасія Барабаш разом із чоловіком та 4-місячною дочкою Ілмою. Анастасія каже, що їй комфортно у Фінляндії. Зображення: Tamara Danylova

Згідно з даними опитування, більшість українських біженців, які зараз перебувають у Фінляндії, планують повертатися додому, решта все ж — хочуть будувати нове життя на чужині.

Уряд та суспільство країни прагнуть надавати новоприбулим умови для гідного життя. Як правильно скористатися цими можливостями — Новини Yle розпитали українців, які переїхали до Фінляндії ще до війни.

"Коли я вперше почула фінську мову, то подумала — о, Боже!"

Фінська мова є однією із найскладніших у світі. Це може шокувати тих, хто стикається із нею вперше. Саме так сталося із Ларисою Ратушною, яка переїхала із Миколаївської області до Гельсінкі 30 років тому.

— Коли я вперше почула фінську мову, то подумала — о, боже! Вона ще гірше німецької! Але з часом зрозуміла, що вона дуже гарна, — згадує жінка.

2003 рік, Лариса у Гельсінкі вже 11 років. Зображення: Larysa Ratusha

Потрапивши до Фінляндії у 1992 році, Лариса зовсім не володіла ані фінською, ані англійською. За три роки мовних курсів жінка вже вільно говорила, що дало їй змогу навчатися та набути професію.

— Фінська мова як піраміда. Найскладніше — на початку. Коли ти розумієш, як будувати фрази, то стає легше, — ділиться власним досвідом вивчення мови Лариса.

Завдяки знанню фінської Лариса отримала освіту та згодом стала працювати за фахом. Зараз вона креслярка AutoCAD — розробляє програмне забезпечення для керування нерухомістю, контролю затрат виробництв та викидів CO2. Також жінка має власний невеликий бізнес: виробництво прикрас з дерева.

Лариса на робочому місці у День вишиванки. Зображення: Larysa Ratushna

Тим, хто нещодавно приїхав до Фінляндії, Лариса радить не марнувати часу та розпочинати шлях із вивчення мови.

— Для молоді величезна порада йти вчитися, отримувати професію. Тут є попит на різних фахівців. Людина-космополіт, яка знає багато культур, багато мов — завжди знайде себе в цьому суспільстві, — каже вона.

Аби отримати гідну роботу у Фінляндії, треба працювати над собою та ні в якому разі не бути сором'язливим, вважає Лариса.

— У Фінляндії важливо бути впевненою у собі людиною. Все залежить від того, як ти себе продаси роботодавцю, — каже жінка.

"Якщо порівнювати із Києвом, тут черепашині перегони"

Темп життя у Фінляндії суттєво контрастує з українськими мегаполісами: тут він більш повільний та спокійний. До цього українцям треба звикнути, вважає Дмитро Стаднійчук, родом із Хмельницького.

— Якщо порівнювати із Києвом, тут взагалі черепашині перегони: ніхто нікуди не поспішає, все життя розплановане, розмірене. Все ніби розписано на папірці, як має бути. І всі люди слідують цим правилам, — ділиться враженнями від життя у Фінляндії Дмитро.

З 2006 року чоловік будував кар'єру інженера телекомунікацій в Києві. Три роки тому його запросили взяти участь у міжнародному проекті із впровадження 5G зв'язку, який базувався у Гельсінкі. Професійність українського інженера високо оцінив один з операторів зв'язку, Дмитрові запропонували і надалі працювати у фінській столиці.

Дмитро на перерві у офісі своєї компанії. Зображення: Tamara Danylova / Yle

Невдовзі родина Дмитра об'єдналася: спочатку до Фінляндії переїхав його син, а потім і дружина. Тепер вони разом мешкають у Гельсінкі. Адаптація у фінському суспільстві далася Дмитру легко завдяки досвіду роботи у міжнародній компанії, де він спілкувався з колегами зі всього світу.

Фахівцям, які хочуть знайти роботу у Фінляндії, чоловік радить активно поширювати резюме та портфоліо у ділових соцмережах, щоб їх помітили на фінському ринку. Особливо це стосується представників галузі IT, адже українські працівники цінуються роботодавцями.

— Українська IT-сфера дуже розвинена та має багато спеціалістів світового рівня. Для таких людей ця жахлива ситуація стала поштовхом, аби почати працювати за кордоном, — каже Дмитро.

На думку чоловіка, тим, хто тільки починає шлях у IT, буде нескладно знайти позиції для початківців у фінських компаніях, головне — мати базові знання та розмовну англійську. Але розраховувати на швидкий успіх не варто. Важливо набратися терпіння та цілеспрямованості.

— Люди очікують, що вони приїдуть, поговорять і вже завтра почнуть працювати. Деякі навіть вважають, що це можливо без знання мови. І це може зіграти з ними злий жарт, — застерігає Дмитро.

"Мені комфортно тут серед людей"

— Якби я обирала, Фінляндія напевно була б на останньому місці, як і всі північні країни, — пригадує історію свого переїзда Анастасія Барабаш родом із Донецька, яка потрапила до Фінляндії за збігом обставин.

Працюючи над волонтерським проектом у Литві, дівчина виїхала до Гельсінкі погуляти, але щойно введені карантинні обмеження не дозволили повернутися назад. Прихисток на цей час їй надав майбутній чоловік Туукка, у якого вона разом із друзями зупинилася під час подорожі.

Анастасія разом із чоловіком та дочкою. Зображення: Tamara Danylova

— Вона тоді не змогла нікуди виїхати. І так ми жили разом два з половиною місяці. Я дуже радий, що так сталося, — розповідає Туукка.

Коли карантинні обмеження послабили, Настя повернулася до Литви, але продовжила спілкуватися із новим знайомим, а згодом він приїхав до неї із пропозицією одружитися. Так дівчина остаточно переїхала до Фінляндії. Найперше, що вразило її у новій країні — висока якість медичних послуг та привітність незнайомців.

— Я швидко влилася у суспільство. По-перше, тому що тут всі говорять англійською. Через це в мене не було проблем із комунікацією. Мені комфортно тут серед людей, — розповідає вона.

Українським біженцям Настя радить не соромитися говорити із фінами навіть без знання іноземних мов. Порозумітися можливо, якщо мати бажання, запевняє вона.

— Неодноразово було таке, що я стою і намагаюся або на карті щось знайти, або в магазині якийсь товар відшукати, і до мене підходять фіни та питають, чи потрібна мені допомога. Тут люди завжди готові допомогти, — стверджує дівчина.

Чи пам'ятають батьківщину українці?

Кожен з героїв цього матеріалу по-своєму тримає зв'язок із українським корінням. Лариса вже давно є активною членкинею місцевого товариства українців, і, незважаючи на прожиті у Фінляндії 30 років, вона вірна українськім традиціям, готує вдома українські страви та відвідує всі події, пов'язані з Україною.

Лариса на фотовиставці "Життя в тилу. Запоріжжя" у Еспоо. Зображення: Tamara Danylova / Yle

Настя — навчає доньку Ілму та чоловіка українській мові. Також вони всією родиною долучаються до акцій на підтримку України.

Туукка із донькою на акції біля пам'ятнику Маннергейму. Зображення: Anastasiia Barabash

Інженер Дмитро та його дружина допомагають гуманітарним місіям і регулярно перераховують кошти волонтерським фондам для підтримки ЗСУ. Також родина тримає контакт із українською спільнотою та по вихідних долучається до демонстрацій.

— Тому що ми — українці, — пояснює чоловік.

Оновлення: 8.6 о 16:59 виправлена помилка в імені чоловіка Анастасії Барабаш.

Останні