До змісту

"У Фінляндії глухі та чуючі люди рівні" — яку допомогу отримують українські біженці з проблемами слуху

До Фінляндії приїхали майже 20 українських біженців з вадами слуху. Вони дивуються: тут ніде не видно безпритульних тварин, а тим, хто проживає в країні постійно, надають послуги перекладача жестової мови — по роботі або для дозвілля.

Українська жестова мова відрізняється від жестових мов Фінляндії, тому зараз українцям приходиться вчитися заново. Зображення: Valeria Borovskaya/Yle

Після вторгнення Росії в Україну Фінська асоціація глухих (Kuurojen Liitto ry) та Народна школа для глухих (Kuurojen kansanopisto) створили Координаційну групу для надання допомоги українцям, які мають вади слуху та використовують жестову мову й рятуються від війни.

До складу групи увійшли професіонали своєї справи з обох організацій: наприклад, фахівці з налагодження комунікацій та надання послуг, інтеграційного навчання тощо. Народна школа надала тимчасове житло, допомагає вирішувати різноманітні важливі питання: як повсякденні, так й пов’язані із наданням прихистку а також організовує дозвілля біженців у співпраці з носіями жестової мови.

Керівниця Народної школи для глухих Туйя Мустонен та регіональна директорка Фінської асоціації глухих й голова Координаційної групи з надання допомоги українським біженцям з проблемами слуху Хелена Торболі розповіли Новинам Yle, яка допомога надається українським біженцям та з якими складнощами вони стикаються.

Біженцям з проблемами слуху важливо залишатися у столичному регіоні

На сьогодні Координаційна група надає допомогу майже 20 українцям з проблемами слуху. Це дорослі жінки та чоловіки, а також п’ять родин, дехто з чуючими дітьми та родичами. Деякі біженці мають рідних, які вже мешкають у Фінляндії, але є й такі, хто потрапив сюди досить непростими шляхами. Вони наважилися поїхати у далеку та незнайому країну, коли дізналися через інформаційні канали або друзів української та фінської асоціацій глухих про те, що тут їм можуть допомогти.

— Буває, що людина випадково дізналися про асоціацію та просто приїхала на місце. Далі такі люди звертаються до фінських фахівців або приходять до Білого дому (Valkea talo) у Гельсінкі, де розташовані головний офіс асоціації та народна школа, — розповідають фінські фахівчині.

Координаційна група докладає зусиль для того, щоб фінська влада враховувала потреби біженців з проблемами слуху. Адже для них важливо залишатися у столичному регіоні, де є доступ до служб жестової мови.

Valkea talo у Гельсінкі. Зображення: Valeria Borovskaya/Yle

У Фінляндії глухі та чуючі люди рівні

Українські біженці з проблемами слуху розповідають, що деякі речі у Фінляндії стали для них відкриттям.

Наприклад, за їхніми словами, у Фінляндії глухі та чуючі люди рівні. Несподіванкою стало й те, що глухі та сліпоглухі люди, які постійно проживають у Фінляндії, можуть безкоштовно користуватися послугами перекладача жестової мови від Kela — по робочих питаннях або на дозвіллі, наприклад, для участі в хобі-активностях. Також сліпоглухим всіляко допомогають з отриманням інформації для того, щоб вони могли орієнтуватися на місці.

Дивують українців й інші особливості фінського суспільства. Наприклад, те, що кожен має власний стиль одягу, ніде не видно безпритульних собак та котів, часто можна побачити людей з пірсингом і татуюванням.

Не усім подобаються фінська їжа, лакриця, холодний клімат, високі ціни на фрукти та ягоди або плата за паркування автомобіля, але водночас українці також відмічають, наскільки гарно повсюди влаштоване сполучення громадського транспорту та як пунктуально він працює. Кажуть, що їм до вподоби такі прості речі, як фінські морозиво та цукерки, хліб та масло, суші-буфети, де можна взяти скільки хочеш їжі.

До Facebook-групи "Українські глухі біженці у Фінляндії" можуть долучитися усі, хто має бажання допомогти. Зображення: Heidi Koivisto Robertson

Яку допомогу отримують українські біженці

Українські біженці з порушеннями слуху отримують допомогу згідно рішень Міграційної служби Фінляндії (Migri), в центрах прийому біженців їм можуть надати послуги перекладача, а процесом надання притулку, освіти та подальших консультацій опікуються Фінська асоціації глухих та Народна школа для глухих. Потім з тимчасового житла вони можуть переїхати жити в інше місце.

— У школі діє інтеграційна програма для іммігрантів та біженців, де вони опановують фінську та фінську жестову мову, вивчають суспільство, культуру та історію глухих людей. Також хорошу підтримку їм надають українці з вадами слуху, які вже тривалий час живуть у Фінляндії, — розповідає Туйя Мустонен.

У столичному регіоні проходить багато заходів, де використовується жестова мова: наприклад, інформаційні події, спортивні та культурні заходи.

— Українських біженців будуть раді бачити на усіх цих подіях, тут вони можуть зустріти інших людей, які розмовляють жестовою мовою, та насолоджуватися спілкуванням, — додає Хелена Торболі.

Під керівництвом носіїв жестової мови українські біженці вже їздили на екскурсії в інші міста, в середині травня були на Днях культури людей, які не чують, у Йоенсуу. Це найбільша у Фінляндії культурна подія жестовою мовою. Зазвичай її щороку проводять в різних частинах Фінляндії, але через пандемію коронавірусу її відкладали з 2020 року.

Українських біженців будуть раді бачити на усіх подіях жестовою мовою. Вони зможуть познайомитися з новими людьми та насолоджуватися спілкуванням, — каже Хелена Торболі. Зображення: Heidi Koivisto Robertson

У Фінляндії дві жестові мови

За словами Туйї Мустонен, деякі шукачі прихистку хочуть повернутися в Україну після війни, дехто ще не може сказати, що робитиме, коли настане мир. Зараз вони навчаються у Народній школі для глухих та хочуть знайти роботу у Фінляндії. Але, як виявилося, зробити це без знання фінської жестової мови непросто.

— Українська жестова мова інша, тому зараз їм приходиться вчитися заново. Кожна країна має власну жестову мову або навіть кілька мов. Наприклад, у Фінляндії дві жестові мови: фінська жестова та фінсько-шведська жестова.

Як зауважує Мустонен, служба перекладу соціально-пенсійного відомства Kela відстає від реалій з українськими біженцями, які не чують.

— Вони мають спочатку вивчити фінську жестову мову, і тільки потім (після досягнення ними достатнього рівня володіння мовою) вони можуть користуватися послугами перекладача, коли зареєструються у муніципалітеті. Координаційна група має на меті сприяти розвитку служби перекладу та залучати інших людей з проблемами слуху до надання біженцям послуг жестовою мовою. Доступність для біженців має першочергове значення.

Останні