До змісту

"Я щаслива, що на світі є місце, де тихо" — ставлення фінів надає українській спринтерці Катерині Карпюк надію

Цього літа на фінських легкоатлетичних майданчиках можна побачити чимало українських спортсменів. Багато хто з них тренуються в спортивному комплексі Паюлахті в місті Настола.

Катерина Карпюк, яка зараз тренується в Паюлахті, представляла Україну на всіх чемпіонатах з 2017 року. Зображення: Antti Lähteenmäki / Yle

— Дякую, Фінляндіє.

27-річна спринтерка Катерина Карпюк (дівоче прізвище Климюк) кілька разів повторює ці слова під час інтерв'ю. Вона одна з десяти українських легкоатлетів, які зараз живуть і тренуються в спортивному центрі Паюлахті в місті Настола.

Цього літа Паюлахті та фонд Urheiluopistosäätiö забеспечують проживання, харчування та тренування для майже 20 українців: спортсменів, тренерів та членів їхніх родин. Більшість з них залишиться у Паюлахті щонайменше до середини серпня, можливо й довше, залежно від того, яка ситуація буде в Україні восени.

Багато українських спортсменів цього сезону беруть участь в змаганнях з легкої атлетики та націлені на участь у спортивних заходах високого рівня.

— Спорт — це не острівець, який не залежить від суспільства. Для Паюлахті підтримка українських спортсменів є найорганічнішим варіантом надання допомоги у нинішній ситуації, — каже Теро Куорікоскі, директор тренувального центру Паюлахті.

Як і багатьом іншим українським спортсменам, потрапити до Паюлахті Катерині Карпюк допоміг її менеджер з Естонії Айвар Каротамма. Він працює з такими фінськими спортсменами, як Сенні Салмінен, Сімо Ліпсанен і Сара Куйвісто.

Катерина Карпюк, яка хоче брати участь у Чемпіонаті світу в Юджині (США) та Чемпіонаті Європи у Мюнхені, у захваті від Паюлахті і каже, що ставлення фінів підтримує в неї надію.

— Фіни справді добрі та щасливі люди. Вони багато посміхаються. Коли я бачу їхню посмішку, у мене з'являється мотивація тренуватися.

— Для мене така допомога надзвичайно важлива. З моєю зарплатою спортсменки жити та подорожувати у Фінляндії було б дуже дорого. Тепер у мене є все необхідне для тренувань в цих прекрасних місцях. Я щаслива, що на світі є місце, де тихо.

Цього літа в Паюлахті поселилися та тренуються майже 20 українців. Зображення: Antti Lähteenmäki / Yle

Бомбардування та постійні повітряні тривоги унеможливили тренування Катерини в її рідному місті — Рівному. Вона пам’ятає, як їхала на тренування в автомобілі — й біля дороги стався вибух.

— Я дивилися на руйнування, яке спричинив вибух, на поранених і загиблих людей — і не могла в це повірити.

З тих пір ситуація в її місті змінилася на краще, але постійний страх нікуди не зник.

Рівне розташоване недалеко від кордону з Білоруссю, звідси військові постійно відправляються до зони бойових дій на схід України.

— Щодня до нашого міста прибувають труни загиблих воїнів. Люди щодня ходять до центру міста, щоб вшанувати їхню пам’ять. На сході загинув брат моєї найкращої подруги, — розповідає Карпюк.

Коли наприкінці лютого почалася війна, спорт втратив актуальність. Катерина просто хотіла бути поруч із родиною.

Слова президента Володимира Зеленського мотивували багатьох українських спортсменів. Зображення: Ukrainian Presidency/Getty Images

Спортсменка, яка біжала у складі української команди 4х400 м на Олімпіаді в Токіо, серйозно думала про завершення кар'єри, аж поки не почула слова президента України Володимира Зеленського. Він сказав, що українці повинні прагнути продовжувати жити і нормально працювати, щоб країна не припинила існувати.

— Я повернулась до тренувань через два місяці після початку війни.

Я маю більше сил, коли люди з різних країн допомагають нам

Слова Зеленського вплинули і на призера юнацьких змагань зі стрибків у висоту Дмитра Нікітіна. Він хоче займатися спортом, щоб нагадувати світові, що відбувається в Україні.

— Спочатку було важко навіть думати про спорт. Сьогодні я усвідомлюю, що важливо отримувати хороші результати у спорті і таким чином виказувати повагу до України, — каже 22-річний Нікітін, який прагне потрапити на чемпіонат Європи в Мюнхені.

Стрибун у висоту з міста Бердичів на заході України каже, що в його нинішньому місці для тренувань він особливо цінує природу та можливість займатися в залі.

— Я маю більше сил, коли люди з різних країн допомагають нам, українцям, займатися своєю справою та тримати ситуацію в нашій країні на виду.

Срібний призер чемпіонатів світу та Європи зі стрибків у висоту Дмитро Нікітін націлений на участь у чемпіонаті Європи у Мюнхені, який заплановано на серпень. Зображення: Antti Lähteenmäki / Yle

Я готова закінчити бігову кар'єру і поїхати на схід України

У вересні 2021 року Катерина Карпюк вийшла заміж. Зараз її чоловік служить в українських військах, а значна частина родини залишилася на батьківщині.

— Я весь час думаю про них, про те, що знаходжусь у кращій ситуації. Несправедливо, що людям на сході України загрожує смерть без їжі та води, коли я в мирному місці. Кожного разу, коли біжу, я думаю про це.

При цьому Катерина усвідомлює, що все може змінитися за дуже короткий проміжок часу.

— Складно зрозуміти, що найкраще для мене, а що найкраще для України. Якщо ситуація значно погіршиться і президент покличе всіх людей до бою, я готова. Я готова закінчити бігову кар'єру і поїхати на схід нашої країни.

Спринтерка мріє про мир і про те, щоб одного дня вона могла запросити фінів, які допомагали їй, до рідного міста.

Цей текст перекладено з сервісу Yle Uutiset українською мовою. У роботі з перекладу україномовний журналіст використовував програми машинного перекладу.

Останні