До змісту

Від рукописів до 3D принтерів та відеоігр: як Фінляндія створила новий погляд на бібліотеки

Бібліотеки для фінів — це не тільки книжки, а й місце зустрічі, простір для креативу та нових знайомств. Новини Yle досліджували, чим можна зайнятися у фінських бібліотеках.

Лише останній поверх одної з найвідоміших бібліотек світу Ооді містить книжки, більшість простору присвячена найрізноманітнішим хобі та заняттям, від відеоігр та 3D принтерів до машинок для шиття. Зображення: Tamara Danylova / Yle

У просторих залах Національної бібліотеки Фінляндії звична тиша та спокій.

Понад 4 мільйони книг та рукописів, сховані на 7 поверхах підземного сховища бібліотеки приваблюють науковців з усього світу. На полицях — чимало цінних примірників з минулих століть. Погортати їх та відчути атмосферу цього храму знань може будь-хто: двері бібліотеки відчинені для кожного перехожого.

Купол Національної бібліотеки Фінляндії, збудованої у 1846 році. Зображення: Tamara Danylova / Yle

— У багатьох країнах аби бодай потрапити до національних бібліотек та взяти книжки, потрібно бути хоча б студентом. У нас, аби взяти книги на прокат, треба всього лиш отримати бібліотечну карту, — говорить сервісна директорка Національної бібліотеки Фінляндії Христина Гормія-Путанен.

Відкритість — одна з головних цінностей, які сповідує фінська бібліотечна асоціація, яка налічує понад 700 бібліотек по всій країні.

Кожен, хто проживає у Фінляндії — має право на безкоштовний доступ до знань та послуг в усіх бібліотеках на рівні із громадянами країни. Піклується держава і про те, щоб доступ до читання мали віддалені регіони. В цьому допомагають пересувні філіали бібліотек, які доставляють книжки читачам на автобусах та навіть кораблях.

Привабити читача

Фінські бібліотеки вже давно приваблюють відвідувачів не тільки книгами. Майже кожна міська бібліотека окрім можливості почитати, пропонує додаткові послуги. Наприклад, надають в оренду спортивне спорядження, музичні інструменти, обладнання для ремонту, настільні ігри та навіть маскарадні костюми. І звісно, в бібліотеках можна скористатися компьютерами, принтерами та сканерами.

Популярними у бібліотеках також є розважальні та освітні заходи для дітей та дорослих. У міських читальнях можна вивчати мову, навчатися рукоділля чи дізнаватися про фінські традиції. Все це приваблює різні категорії відвідувачів.

— У бібліотеках постійно думають про те, як не втратити читача, — пояснює Ірина Лукка, бібліотекарка у відділі колекції слов'янської літератури Національної бібліотеки.

Жінка визнає, що академічне середовище бібліотек з кожним роком приваблює все менше дослідників через те, що працювати з цифровими носіями — легше і швидше.

В архівах Національної бібліотеки зберігають друковані книжки Григорія Сковороди та Тараса Шевченка, видані у XIX столітті.  Зображення: Tamara Danylova / Yle

Проте дослідники з інших країн все ще приїзжають до Гельсінкі, аби доторкнутися до першоджерел. Одна із найбільш відомих літературних колекцій тут — слов’янська, яка за часи Російської імперії поповнювалася кожним надрукованим у країні твором.

Знайти тут можна і книжки українських літераторів, а також цінні видання українців у еміграції, яких немає навіть в українській Національній бібліотеці.

Ірина показує літературно-мистецький тижневик Тризуб, який видавався у Парижі в 1925 — 1940 роках. Зображення: Tamara Danylova / Yle

Але поки бібліотекарі бережуть стародавні примірники, потік літератури на їх полиці — скорочується. Проблема у складнощах міжнародного обміну літературою: надсилати друковані книги дорого, деякі бібліотеки не мають на це коштів.

Ера цифрових знань

Створення нової системи обміном інформації — одна із задач головного ІТ-департаменту фінських національних бібліотек. Тут розробляють програмне забезпечення для бібліотек по всій країні.

Одним із проектів, над яким працює команда, є інтегрована система керування бібліотеками Koha. Вона має полегшити обмін літературою у цифровому форматі у Фінляндії та за її межами.

Одночасно систему вдосконалюють фахівці з усього світу, є серед них і українці, а напрацювання публікуються у відкритому доступі, аби кожна бібліотека у світі мала змогу долучитися до міжнародної мережі.

В'ячеслав розробляє код для покращення сервісу фінських національних бібліотек. Він — один із трьох українців, які працюють у IT-департаменті Національної бібліотеки.  Зображення: Tamara Danylova / Yle

Цифровізація книжок — один із напрямків, у якому рухається (siirryt toiseen palveluun) фінська бібліотечна асоціація. Установа прагне створити єдину електронну муніципальну бібліотеку, аби кожен житель Фінляндії міг отримати літературу на цифровому носії, незалежно від місця знаходження.

Поки друковані книжки повільно трансформуються у цифровий формат, Фінляндія вже встигла переосмислити значення бібліотек і зробила їх привабливими не тільки для читачів, а й для усіх людей, які зацікавлені у розвитку, спілкуванні з однодумцями та вдосконаленні своїх вмінь.

Нове життя бібліотек

Втіленням нового погляду на бібліотеки у Фінляндії стала Ооді, збудована в центрі Гельсінкі навпроти фінського парламенту як подарунок громадянам на 100-річчя незалежності країни.

Бібліотека Ооді відкрилася для відвідувачів у 2018 році та є частиною мережі з 37 міських бібліотек центрального регіону.  Зображення: Tamara Danylova / Yle

Щодня ця футуристична будівля зустрічає понад 6000 відвідувачів, кожен з яких приходить сюди із різними цілями.

У сучасних інтер’єрах бібліотеки можна як почитати газету за чашкою кави, так і пограти у відеоігри, відвідати студію звукозапису, змайструвати чи зшити щось власними руками, друкувати на 3D принтері, або просто зустрітися із друзями. Можна навіть безкоштовно забронювати кімнату для зустрічі чи заняття.

Діти грають у відеоігри в бібліотеці Ооді. Зображення: Tamara Danylova / Yle

— Будуючи Ооді, ми хотіли створити дещо новітнє. Та перш за все ми шукали відповідь на питання: що потрібно людям? — розказує бібліотекар Гаррі Аннала, який був залучений до створення Ооді.

Бібліотекар Гаррі Аннала на останньому поверху Ооді, де зберігається колекція з понад 100 тисяч книжок.   Зображення: Tamara Danylova / Yle

Ооді увібрала у собі найцікавіші риси фінських бібліотек та трансформувала їх у новий формат, який є новаційним не тільки для фінів, але і для усього світу.

На міжнародній бібліотечній конференції в Афінах їй надали статус найкращої сучасної бібліотеки світу, а журнал Times визнав Ооді одним із найцікавіших місць на планеті.

Проте лише останній поверх будівлі зберігає колекцію книг, а більшість простору присвячена найрізноманітнішим хобі та заняттям. Самі проектувальники Ооді визнають, що книги у цій бібліотеці вже не головне.

— Ооді — це більше не про книги, а про простір. Некомерційний простір у центрі міста, куди люди можуть прийти та робити різні речі, — пояснює Гаррі.

Тисячі українських книжок у Фінляндії

Книги українською були у фінських бібліотеках і раніше, але в основному, вони знаходилися в Pasilan kirjasto (siirryt toiseen palveluun) - одній з бібліотек в Гельсінкі, що спеціалізується на іншомовній літературі, звідти їх можна було безкоштовно замовити в бібліотеку під домом у бібліотечній системі.

Однак, з початком війни в Україні та масштабною хвилею біженців до Фінляндії, українські книжки стали з’являтися і в інших бібліотеках. Наприклад, ціла полиця українських книжок з’явилася і в Ооді - завдяки співпраці з бібліотекою Товариства українців у Фінляндії та Посольства України у Фінляндії.

Посол України у Фінляндії Ольга Діброва та представниця Товариства українців у Фінляндії Наталія Терамае (в центрі) передають співробітницям бібліотеки Ооді книжки українською мовою. Зображення: Ukrainian Association in Finland

— Війна зараз йде не тільки на фізичному, а і на ідеологічному фронті. Тому важливо розширювати ареал української мови та культури у Фінляндії і давати людям можливість споживати культурний продукт рідною мовою, — говорить Наталія Терамае, членкиня Товариства українців у Фінляндії, яке вже понад 20 років бере участь у поповненні фінських бібліотек українською літературою.

Так, наприклад, бібліотечна система Helmet у столичному регіоні пропонує інформацію українською мовою (siirryt toiseen palveluun), а список усієї доступної літератури українською –а це 1128 книжок – можна переглянути за посиланням (siirryt toiseen palveluun) (щоправда, назви книг написані латиною).

Бібліотеки — майбутнє нації

Здається, у Фінляндії краще за всі країни світу розуміють, що бібліотеки — місце, з якого починається майбутнє нації. Маючи відносно невелике населення, країна зробила інтелектуальний розвиток людей надважливою задачею і це принесло свої плоди.

У 2016 році фінів визнали (siirryt toiseen palveluun) найбільш освіченою нацією у світі , а цікавість до читання і досі живе серед громадян країни.

В середньому кожен фін за рік купує 4 книжки і бере у бібліотеці більше десятка примірників. При цьому, лише п`ята частина читачів надають перевагу (siirryt toiseen palveluun) електронному формату, всі інші і досі обирають паперові книги.

Так, поки бібліотеки по всьому світу втрачають читачів та переживають скорочення фінансування, Фінляндія показує приклад того, як зберегти любов до знань серед людей та надати можливість для саморозвитку кожному, незалежно від статусу, національності, віку та рівня достатку.

Читайте також:

Оновлення: 20.7 о 22.44 внесені зміни до тексту, виправлені неточності щодо бібліотечної системи столичного регіону та додано коментар представниці Товариства українців у Фінляндії.

Оновлення: 8.8 о 13.32 виправлена помилка у прізвищі членкині Товариства Українців у Фінляндії Наталі Терамае.

Останні