Вона пропрацювала масажисткою в Україні 13 років. Коли почалася війна, Марія Головінська разом з 7-річною дочкою Юлією поїхала до Фінляндії. Спочатку Головінська розмірковувала, чи зможе вона жити з дитиною на допомогу, врешті, дійшла до висновку, що їй потрібна робота.
– Варіантами були вакансії в ресторанній галузі або прибиранні. Проте я маю освіту та досвід, тому подумала, що зможу працювати у своїй сфері.
Спочатку Головінська вирішила відкрити рахунок в банку як легкий підприємець (kevytyrittäjä). Проте незабаром стало зрозуміло, що для неї як для масажиста кращим варіантом було б створення власного підприємства (toiminimi).
Коли всі бюрократичні деталі були з’ясовані, Головінська почала надавати послуги масажу в Котці. Їй вдалося знайти в оренду кабінет з масажним столом.
– Я розіслала з десяток листів до масажних салонів. Отримувала відповіді на кшталт – шкода, що ви не знаєте фінської, давайте повернемося до цього питання пізніше. І лише одна відповідь була ствердна, так мені вдалося орендувати кабінет.
Підприємці в минулому
Знайти роботу українським біженцям непросто. І хоча точних даних щодо ситуації з працевлаштуванням немає, але в травні, за оцінками фахівців, було працевлаштовано лише кілька сотен українських біженців.
Через складнощі у працевлаштуванні, деякі українці почали замислюватися про підприємництво.
Товариство українців у Фінляндії отримало близько сотні запитів від українських біженців, які цікавилися започаткуванням бізнесу.
Suomen nuusyrittiskeskuset ry, організація, яка допомагає новим підприємствам, також отримала десятки запитів з різних куточків Фінляндії.
– Звісно, це нормально, що вони мають бажання щось робити, до того ж, чимало людей мало бізнес в Україні, — каже генеральна директорка Suomen nuusyritteskeskusets ry Сусанна Каллама.
Легке підприємництво в індустрії краси – це цікаво
Ольга Сільфвер, волонтерка, яка координує діяльність Товариства українців у Фінляндії з працевлаштування, каже, що найбільше звернень до товариства надходить щодо легкого підприємництва.
– Зацікавленість у легкому підприємництві дуже велика. Ми рекомендуємо ставати підприємцем, якщо ви знаєте англійську мову. Вести бізнес у Фінляндії нескладно, тому що бюрократія прозора. Українці звикли до більшої бюрократії.
Українські біженці зацікавлені у підприємництві, особливо в індустрії краси. Сілфвер каже, що тепер, коли до Фінляндії почали приїжджати і чоловіки, з’явилися також запити про підприємництво в будівельній галузі.
За її оцінками, зараз у Фінляндії працюють понад тисячу українських біженців. У травні волонтерка припускала, що це число буде обчислюватися сотнями. Найбільше турбує доля тих, хто працює на сезонних роботах.
– У багатьох робота закінчується у вересні чи жовтні. Ці роботи не забезпечують довгострокової безпеки. Українці мають отримувати більше постійної роботи.
Робота за трудовим договором означає для них безпеку
Не всі українські біженці розглядають підприємницьку діяльність у Фінляндії як життєздатний варіант.
Тііна Тойкка, волонтер благодійної організації Repsikka ry, яка допомагає українцям у Коуволі, розповідає, що українці хочуть саме трудові відносини.
– Навіть ті, хто був підприємцем на батьківщині, хочуть працювати за трудовим договором. Це для них означає безпеку на цьому етапі, і багатьом так легше, – стверджує Тойкка.
Так, наприклад, Катя Казакова приїхала до Фінляндії з Сум з двома синами 8 та 4 років.
Жінка раніше приїжджала до Фінляндії збирати полуницю разом із своїм чоловіком. Зараз чоловік Казакової на війні, а вона влаштувалася у Фінляндії робити манікюр.
– Я займаюся манікюром вже рік, почала ще в Україні. Мені подруга прислала інструменти з України.
Казакова працює в кабінеті Pieni Unelmapuoti в Тайпалсаарі в Південній Карелії. Організація отримуватиме субсидію на зарплату для Казакової до кінця грудня.
Казакова не розглядала можливість стати підприємцем.
– Не думала про це, бо не знаю фінської. Якщо ви не знаєте мови, мати справу з чиновниками дуже важко. Я щаслива, що у мене є хороші друзі, які мені допомагають, – каже Казакова.
Простіший шлях до трудового життя
Генеральний директор Suomen Yrittäjät ry Мікаель Пентікяйнен вважає підприємництво можливістю для українських біженців.
– Підприємництво – це природний спосіб продати навички, якими володіє людина. Так, я вважаю, що це життєздатний варіант для українців.
Ольга Сільфвер із Товариства українців у Фінляндії каже, що близько 30% українських біженців знають англійську. Решта розмовляють лише українською та російською.
За словами Сусанни Каллами з Suomen nuusyritteskeskusets ry, якщо ви хочете стати успішним підприємцем у Фінляндії, варто вивчити одну з двох державних мов Фінляндії – фінську або шведську, та англійська теж корисна.
– Важлива мотивація. Можливо, ви вивчите мову краще, працюючи та роблячи щось, – стверджує Каллама.
Хоча б один рік у Фінляндії
Катя Казакова вдруге робить манікюр для Хелі Парта з Лаппеенранти в Pieni Unelmapuoti Відсутність спільної мови не завадила справі, каже Парта.
– Ми обоє знаємо, що треба робити в догляді за нігтями, тож обійшлися кількома фінськими та англійськими словами, а потім мовою жестів. Катя робить красиві нігті.
Катя Казакова поки не знає, як довго вона ще планує бути в Фінляндії.
– Складно думати про те, що буде після війни. Ми з чоловіком дуже вдячні, що я і наші діти зараз в безпеці, – каже Казакова.
Марія Головінська спочатку хотіла бути у Фінляндії лише місяць. Потім виявилося, що повернення поки неможливе. Тепер планує лишитися принаймні на рік.
– Багато українців хочуть, щоб трудовий договір був хоча б на рік, тоді буде можливість залишитися в Фінляндії. Зокрема, багато людей зі Східної України зовсім втратили житло і не мають куди повертатися.
Цей текст перекладено з сервісу Yle Uutiset українською мовою. У роботі з перекладу україномовний журналіст використовував програми машинного перекладу.
Читайте також:
